суботу, 28 січня 2017 р.

Педагогічна рада "Підвищення навчальної успішності учнів через впровадження авторських методик педагогічним колективом НВК" (алгоритм проведення)

https://docs.google.com/presentation/d/1GDyba9P_2j2qo3Dpcm90_y7RuhKm_LapKSTgLmwoY-Y/pub?start=true&loop=false&delayms=2000

Педагогічна рада "Проблеми формування мотивації навчальної діяльності школярів за сучасних умов"


09.01.2013. ПЕДАГОГІЧНА РАДА :
«ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ МОТИВАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ ЗА СУЧАСНИХ УМОВ».
Мета: проаналізувати роль професіоналізму вчителя в організації навчальної діяльності, розвитку особистості та творчого потенціалу учня.

ПЛАН
підготовки до засідання педагогічної ради
1.Створити ініціативну групу з підготовки та проведення педради         
Дирекція школи
2.Оформити виставку літератури з цього питання      
Заступник директора з навчальної роботи, бібліотекар, психолог
3.Розробити анкети для вчителів та учнів школи        
Заступник директора з навчальної роботи,, психолог
4.Здійснити анкетування вчителів та учнів        
Заступник директора з навчальної роботи,, психолог
5.Скласти графік взаємовідвідування уроків     
Заступник директора з виховної роботи,, заступник директора з навчальної роботи
6.Провести з головами батьківських комітетів збори з питання мотивації навчання учнів    
Заступник директора з виховної роботи
7.Розробити перелік питань, які потребують вивчення й висвітлення у виступах на педраді      
Дирекція школи, члени творчої групи
8.Вивчити стан навчально-виховної діяльності вчителів з питання: «Проблеми формування мотивації навчальної діяльності школярів за сучасних умов»  
Члени ініціативної групи, дирекція школи
9.Підготувати повідомлення про «Проблеми формування мотивації навчальної діяльності школярів за сучасних умов»    
Доповідач — заступник директора з навчальної роботи
10.Підготувати проект рішення педагогічної ради      
Члени ініціативної групи
11.Розглянути питання про готовність до проведення засідання педагогічної ради на нараді в присутності директора 
Директор
                                                   Перелік питань,     
які потребують вивчення висвітлення у виступах на педраді:
1. Способи створення в учнів позитивного ставлення до навчання.
2. Способи виховання почуття обов’язку та відповідальності у школярів.
3. Пояснення учням значущості навчання для особистості та суспільства.
4. Створення на уроках ситуацій зацікавленості теоретичним матеріалом.
5. Способи створення в учнів позитивного ставлення до фізичного розвитку.
6. Роль емоційних методів мотивації навчання.
7. Мотиваційний аспект обдарованого учня.
8. Роль професіоналізму вчителя у формуванні мотивації навчальної діяльності школяра та його особистості.
9. Психологічні проблеми мотивації навчальної діяльності.

Протокол №2
педагогічної ради
від 09.01.2013 р.
Присутні
Відсутні

Черга дня
1.    Проблеми формування мотивації навчальної діяльності школярів за сучасних умов. Директор НВК Василюк Т.І.
2.    Про стан формування морально - духовної,  морально - компетентної особистості в контексті взаємодії школи та сім’ї. Заступник директора з виховної роботи Палій В.М.
Слухали
1.Директора НВК Василюк Тетяну Іванівну щодо проблем формування мотивації навчальної діяльності школярів за сучасних умов.


Потрібно, щоб усі учні вже із самого початку ясно бачили мету
з усіма проміжними ланками й прагнули досягти її.
Я. А. Коменський

Мета: проаналізувати роль професіоналізму вчителя у формуванні мотивації навчальної діяльності, розвитку особистості та творчого потенціалу учня.

Обладнання: епіграф педради, написаний на плакаті; кольоровий картон — «цеглинки»; лірична мелодія; плакат «Ланцюжок ідей»; відеозаписи; малюнки «Успіхи та невдачі»; завдання до вправи «Моделюю мотивацію»; пам’ятка «З чого починається ефективний урок» (демонстраційна та індивідуальні для кожного вчителя); дитячі твори на тему «Мета мого навчання».

Хід педради

1.    Організаційний момент. Вступне слово
 «Потрібно, щоб усі учні вже з самого початку чітко бачили мету з усіма проміжними ланками й прагнули досягти її», — писав Ян Амос Коменський. А мету навчання учні бачитимуть тільки тоді, коли вона буде чітко визначена і зрозуміло вмотивована вчителем.

2.    Мотивація діяльності.
Мотивація навчальної діяльності учнів є невід’ємним і обов’язковим елементом будь-якого уроку, бо основним у педагогічному мистецтві вчителя є вміння спонукати, а не примушувати.
Мотивація — надто важливий компонент не лише навчання, а й будь-якої людської діяльності. Є мотив — є й бажання виконувати й доводити до завершення цю діяльність. Без належної мотивації не працюватиме жодна педагогічна технологія. Адже всі без винятку технології пропонують високу обопільну (і учнів, і вчителів) зацікавленість. Тож не тільки вчитель, а й учні мають розуміти, навіщо і для чого вони займаються певними видами діяльності та яку користь від цієї діяльності вони матимуть.

Вважаючи це питання актуальним, темою педагогічної ради ми обрали «Проблеми формування мотивації навчальної діяльності школярів за сучасних умов».

3.    Актуалізація опорних знань.
З метою підготовки до педради   в жовтні 2012 року було проведено теоретичний семінар на тему «Розвиток позитивної мотивації всіх учасників навчально – виховного процесу – важлива умова покращення якості освіти». Тому із загальним поняттям мотивації ви мали змогу ще раз ознайомитись і дещо пригадати. Та чи всім нам легко дається саме цей етап уроку?
Давайте ще раз звернемося до теоретичної бази.
          Стимул — це насамперед засіб, який спонукає дитину до посиленої діяльності, своєрідний зовнішній поштовх, сила якого зростає залежно від його суспільної значущості. Сюди можна віднести  отримання пільг на екзаменах та інші суспільно-політичні, моральні, економічні причини.

Мотив — це усвідомлене дитиною внутрішнє спонукання до дії. Він більше індивідуалізований у своїх проявах, ніж стимул. Наприклад, батьки, яких потрібно потішити оцінкою, приємне відчуття своєї майстерності або відчуття радості від відкриття нового тощо.

Усе це дає змогу зробити висновок про те, що стимули являють собою такі чинники поведінки людини, які сприяють усвідомленню нею своїх потреб і на основі відповідних мотивів та орієнтації допомагають вибору найцінніших із них в соціальному та особистісному плані.

Мотивація передбачає:
• морально-психологічну стимуляцію навчальної діяльності, так званий «внутрішній двигун»;
• прагнення людини домагатися успіху в різних видах діяльності;
• пошук відповідей на запитання «чому?», «навіщо?», «заради чого?».


         
                 Отже, мотивація — це спонукання, яке є причиною активності особистості й визначає її прагнення.

4.    Аналіз ролі професіоналізму вчителя у формуванні мотивації навчальної діяльності, розвитку особистості та творчого потенціалу учня

Питання мотивації навчальної діяльності містить ряд аспектів, а саме

1. Способи формування в учнів позитивного ставлення до навчання. Пояснення учням значущості навчання для особистості та суспільства.
2. Способи виховання почуття обов’язку й відповідальності у школярів.
3. Створення на уроках ситуацій зацікавленості теоретичним матеріалом.
4. Роль емоційних методів мотивації навчання.
5. Мотиваційний аспект обдарованого учня.
6. Роль професіоналізму вчителя у формуванні мотивації навчальної діяльності школяра та його особистості.


1. Традиційна українська школа розглядає кожну дитину не стільки як об’єкт, що потребує впливу, скільки як особистість, що інтенсивно розвивається в процесі навчальної діяльності. І щоб учень займав активну позицію в процесі навчальної діяльності, він повинен мати потужні джерела мотивації до навчання. Теорія мотивації випливає з необхідності будувати педагогічний процес таким чином, щоб його методика орієнтувалася на якомога глибше проникнення у внутрішній світ дитини, мала на меті пробуджувати і розвивати в ній здібності й нахили. Тому основним у педагогічному мистецтві вчителя є вміння спонукати, а не примушувати.

   Така система передбачає позитивну аргументацію методів і засобів впливу на дитину, за якою майстерність учителя виявляється в тому, що він стимулює учня робити все з власної волі, з бажанням і радістю. Таким чином, саме спонукальна, а не примусова сила навчання й виховання здатна перетворити дитину з об’єкта впливу педагогів на суб’єкт особистого розвитку.
     В ході підготовки до педагогічної ради було проведено анкетування учнів 3 та 8 – 11 класів щодо типу шкільної мотивації, в ході якого з’ясовано,що  84% опитаних усвідомлюють соціальну необхідність навчання, прагнуть бути освіченою людиною, усвідомлюють необхідність успішного навчання для власного майбутнього.
87%  учнів початкової школи мають пізнавальний мотив, прагнуть найуспішніше виконувати вимоги, що висуває школа. Учні чітко дотримуються вказівок учителя, сумлінні і відповідальні,засмучуються через незадовільні оцінки.
    30% старшокласників мають мотив самореалізації, хочуть виявити себе, розвиватися. Однак,лише в 40% чітко виражений пізнавальний інтерес до нових знань та інформації, відчуття задоволення від самого процесу відкриття нового. 30 % школярів мають мотив схвалення однокласниками. У 30% учнів наявна престижність навчання в родині. У 20% мотив схвалення батьками. 20% учнів мають мотивацію досягнення,хочуть бути кращими, усвідомлювати себе як здібну, розумну людину,бажають довести собі,що здатні на більше.
Привід задумтись класним керівникам та вчителям - предметникам, лише у 10% переважає мотив престижності навчання у класі; у 10% мотив спілкування з однолітками, зацікавлюються тим видом діяльності, де є можливість комунікації. У 10% поза навчальна шкільна мотивація,що показує зацікавленість учня різними поза навчальними справами (концертами, виставами,святами…). Це ті учні, які із задоволенням відвідують школу, проте навчаються неохоче.

Мотиви навчання у школярів, мабуть, завжди будуть змішаними. Є батьки і педагоги, яких треба порадувати, оточуючі, з якими треба мати справу, приємне відчуття майстерності, яке потрібно розвивати в собі. Водночас розвиваються інтереси дитини, і світ ніби відкривається для неї.

Отже, шкільна діяльність для різних дітей має різний зміст. Для одних вона є засобом отримати похвалу батьків, сподобатися вчителю (зовнішня мотивація), для інших — це проникнення в суспільне життя, самореалізація особистості (внутрішня мотивація). Мотиви навчання не повинні бути пасивними і споглядальними, вони передусім мають базуватися на активному інтересі до того, що є предметом вивчення.

Процес формування мотивів навчання починається в початкових класах, а згодом продовжується й у старших. І майбутнє ставлення дитини до навчання залежить від класовода, його вміння спонукати дитину навчатися з власної волі, з бажанням і радістю, а згодом — і від учителів-предметників.

З розвитком дитини збагачується й сама навчальна мотивація: розвиваються пізнавальні інтереси, зростає зацікавленість не тільки процесом навчання, а й змістом. Дитина усвідомлює необхідність виконання вправ, у неї виникає почуття обов’язку, відповідальності. Це позитивний бік цього етапу.

Кожний вид діяльності можна розікласти на складові: хочу, можу, навіщо це робити. Людина народжена бути активною, діяльнісною. І коли немає позитивної діяльності, на її місце приходить інша — негативна, або, як ми її називаємо, саморуйнівна.

• Способи формування в учнів позитивного ставлення до навчання.

Пояснення учням значущості навчання для особистості та суспільства.
(поради учням)

2. Надзвичайно важливим у професійній майстерності вчителя є вміння під час навчальної діяльності учнів розвивати в них мотиви обов’язку і відповідальності в навчанні. Це призведе до того, що діти намагатимуться перемогти всі ймовірні труднощі, відчуватимуть радість від цих перемог, навіть з тих предметів, до яких не мають безпосереднього інтересу.

• Способи формування почуття обов’язку і відповідальності у школярів.

 3. Якщо дитина дивується, цікавиться — вона починає мислити. Нові ідеї — продукт творчої уяви. Отже, зацікавленість — найдужча мотивація до навчання.

Копачова Н.О. Створення на уроках ситуацій зацікавленості теоретичним матеріалом (аналіз відвіданих уроків).

4. Велику роль у житті людини відіграють емоції. Мабуть, нелегко знайти людину, позбавлену емоцій. Вони мають велике значення й у навчанні учнів. Одним із найважливіших емоційних мотивів навчання є почуття успіху, задоволення від досягнутого, бо схвальні оцінні судження вчителя викликають в учнів позитивні емоції.
     Успіх — головне джерело мотивації учня до навчання. Тільки успіх дає задоволення від навчання й приведе в подальшому до ще кращих успіхів. Раз досягнутий успіх забезпечить заохочення й бажання успіху повторного. Саме така самосвідомість і породжує мотивацію.

Питання внутрішньої мотивації до успіху розкриє Остапко О.Д.,  досвід якої з даного питання ще в 2008 році був опублікований в «Початковій школі»

5. У школі багато обдарованих дітей. Діяльність таких дітей, напевно, не складно мотивувати.

• Мотиваційний аспект обдарованого учня.

6. Учитель — головна дійова особа творчої взаємодії, співробітництва з вихованцем. Неможливо переоцінити роль особистості вчителя у сфері педагогічного стимулювання позитивної мотивації школярів у процесі навчання. Бо якщо головним мотивом навчання учнів початкової школи є інтерес, простіше кажучи, цікавість до процесу навчання, то згодом, з віком формується інтерес до отриманих результатів. Чи трансформуються ці інтереси в зацікавленість подальшим змістом навчальної діяльності, багато в чому залежить від майстерності та авторитету вчителя.

Аналіз учительських анкет свідчить, що

  найвдалішими методами і прийомами створення позитивного настрою в учнів на уроці є емоційні хвилинки, кольорова рефлексія, метод компліменту, мікрофон…

  найоптимальніші методи і прийоми мотивації навчальної діяльності, на вашу думку, ті, які пов’язані з ситуацією успіху, методом проектів, проблемним питанням чи ситуацією, ігровою діяльністю, груповою роботою    

  віддаєте перевагу в своїй роботі проблемно – пошуковому методу, груповій роботі,створенню ситуації успіху, самостійній роботі…

  під час підготовки до уроку, обираючи методи та прийоми мотивації, ви враховуєте:
• індивідуальні можливості учнів ;
• специфіку класу;
• умови роботи на уроці .

  власна система методів мотивації навчальної діяльності
Шевченко Л.М. цікава інформація
Маменко І.В. Ситуація зацікавленості
Гамбарян К.К. ситуація успіху, дискусія
Лопуга О.О. Не склала
Галоян К.К. Не склала

виробити в учнів раціональні способи розумової праці й навичок самоорганізації вдається  методами пізнавальних ігор, самостійної роботи,засобами заохочення, творчої праці, методами стимулювання пізнавального інтересу
Постійно вчителі створюють такі умови на уроці, коли в учня активно формуються елементи «само» (самоконтролю, самоаналізу, самооцінювання). При цьому Шевченко Л.М. вдається до учнівського прогнозування своїх навчальних досягнень.

 пріоритетним стилемспілкування з учнями на уроці є:
• авторитарний – 20%;
• демократичний – 80%;
• ліберальний.

 переважає характер навчальної діяльності:
• репродуктивний – 10%;
• конструктивний – 20%;
• творчий – 10%
·                 конструктивно – творчий – 60%.

уроків більше:
• що досягли поставленої мети – 30%;
• частково досягли мети – 10%;
• не досягли мети.
·       Неоднозначні відповіді – 60%

Не складно   обирати методи та прийоми мотивації навчальної діяльності- 100%


Як бачимо,педагогічний колектив в повній мірі володіє методами і прийомами мотивації навчальної діяльності.
   Насамперед учитель має формувати   зміст навчального матеріалу як систему практичних і навчальних завдань та організувати активні дії дитини з їх вирішенням. Від майстерності вчителя, його педагогічного досвіду і психологічного настрою залежить те, чи зможе він використати такі методи і форми роботи з учнями, за яких у них сформуються сталі позитивні мотиви для набуття знань, умінь і навичок, виникнуть інтелектуальні інтереси.

5.    Засвоєння знань.
Пропоную ще раз практично закріпити ці знання, спробуємо попрацювати в групах і змоделювати даний етап уроку

 Вправа «Моделюю мотивацію».

(Представники груп почергово витягують картку із завданням: скласти мотивацію вступного уроку з різних предметів.)

Перш ніж приступити до творчої роботи, послухайте приклад мотивації на першому уроці географії в 6-му класі.

Тема. Географія — наука про природу земної поверхні, про населення та його господарську діяльність.

Кожен із вас живе в якомусь будинку. Це може бути велика багатоповерхова будівля або невеликий одноповерховий дім. Ви чудово знаєте, де у вас розташована кухня, де спальня, де вмикач електрики, де прокладено труби опалювальної системи, де ваше робоче місце, як користуватися газовими приладами. Неможливо уявити собі людину, яка не знає розташування кімнат у будинку або квартирі. А до яких наслідків може призвести невміння користуватися газовою плитою? Людина може отруїтися газом, може статися вибух, що призведе до руйнування будинку. Землю часто порівнюють із великим домом, а ми з вами — одні з його мешканців. А географія — саме та наука, яка розкаже, де розташовано «кімнати та інші приміщення» цього будинку: гори, рівнини, міста, океани, озера тощо; допоможе орієнтуватися в цьому величезному помешканні; розповість, як у «земні приміщення» надходять енергія та вода — сонячні промені та вода гідросфери...
(За О. Стадником)

(Під повільну мелодію вчителі працюють у групах, створюючи мотивації. По закінченні вправи завуч підбиває її підсумок.)

Методом «незакінчених речень» пропоную закріпити інформацію, отриману на педраді:

• Спонукання, яке є причиною до активності особистості, визначає її прагнення — це ... (мотивація).

• Способами формування в учнів позитивного ставлення до навчання є: ...

• Найдужча мотивація до навчання — ... (зацікавленість).

• Способами формування в учнів позитивного ставлення до фізичного розвитку є: ...

• Отримати винагороду й уникнути покарання — це два основні методи, які ... (формують поведінку людини).

• Коли дитина живе в атмосфері підтримки, вона ... (вчиться бути впевненою в собі).

• Коли дитина усвідомлює мету свого навчання, вона... (досягне успіху).

Знати, що таке мотивація, які її види існують, їхні характерні риси, психофізичні проблеми мотивації навчальної діяльності, вміти сформулювати мотива­ційну частину уроку, створити на уроках ситуацію зацікавленості теоретичним матеріалом, використовувати способи виховання в учнів почуття обов’язку і відповідальності та багато іншого ми повинні для того, щоб спроектувати і провести ефективний урок.

Пропоную Вашій увазі пам’ятку «З чого починається ефективний урок».

(  роздається кожному вчителю індивідуальна пам’ятка, а потім на фоні повільної мелодії зачитується з демонстраційної пам’ятки.)

6.     Підсумки педради.

— Підбиваючи підсумок нашої педради, я хочу сказати, що з метою формування позитивних мотивів навчальної діяльності вчителі школи використовують такі методи: словесні, наочні й практичні, репродуктивні й пошукові,  а також методи самостійної навчальної роботи. Також використовують наочність, яка підвищує інтерес учнів до досліджуваних питань, допомагає подолати втому або негативні відчуття. Організовують лабораторні, практичні, експериментальні роботи, які теж виступають у ролі мотивів активної навчальної діяльності. Часто застосовують проблемно-пошукові методи, які є надзвичайно цінними в створенні позитивних мотивів навчання, особливо для самостійної роботи учнів.

Кожен із названих вище методів організації навчально-пізнавальної діяльності є не тільки інформаційно-навчальним, а й мотиваційним. Важливу роль у мотивації навчання відіграють методи емоційного стимулювання учнів, які в процесі навчання створюють ситуацію емоційно-моральних переживань.  

Емоційні уривки з текстів, ілюстрації, емоційна розповідь учителів — це прийоми реалізації методу створення емоційних переживань у навчанні. Одним із прийомів емоційного мотивування навчання є створення ситуації захопленості, тобто введення до навчального процесу захопливих прикладів, дослідів, парадоксальних фактів на уроках хімії, фізики, біології. Підвищений інтерес учнів викликає аналіз уривків з художньої літератури, присвячених життю та діяльності видатних учених, громадських діячів. Наприклад, на уроках історії використання фактів із життя українських гетьманів та інших діячів може не тільки зацікавити учнів, а й викликати позитивне ставлення до предмета і досліджуваної теми.
Для створення емоційних ситуацій під час уроків велике значення мають художність та емоційність мови вчителя. Без емоційності мова вчителя є тільки інформативно корисною, але, на жаль, вона не стає позитивним мотивом активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Для формування навчальних мотивів велике значення має використання ситуацій пізнавальної новизни, пізнавальних ігор, навчальних дискусій, пізнавальних протиріч, використання різноманітних аналогій, створення ситуацій успіху тощо. Тому багато вчителів уміло застосовують методи боротьби різних наукових поглядів з тієї чи іншої проблеми.  
 Залучення учнів до ситуацій навчальних дискусій поглиблює їхні знання з окремих питань і на цьому ґрунті викликає нову хвилю інтересу до навчання. Часто вчителі остаточне організовують на уроках навчальні дискусії. Звичайно, учні не завжди висловлюють кінцеве рішення про істинність тієї чи іншої точки зору, але в них виникає інтерес до глибшого вивчення цих питань. Як метод мотивації всім учителям потрібно використовувати аналіз життєвих ситуацій. Цей метод безпосередньо мотивує навчання шляхом максимально ймовірної конкретизації знань, тісного зв’язку з особистісною вагомістю для учня та його оточення.

Учителі школи вміють формувати в учнів глибокі мотиви навчання, створюючи для цього відповідні умови на уроках. Але цей процес розраховано на творчість учителя, його постійне вдосконалення. Недаремно ж іще К. Ушинський писав: «Учитель живе доти, доки вчиться, щойно він перестає вчитись, у ньому помирає вчитель».

Ви ж усі, я переконана, все життя працюватимете для того, щоб навчання було ефективним і плідним, стало радістю й задоволенням для кожної дитини. І якщо вірити М. Остроградському, що «хороші вчителі створюють хороших учнів», то в майбутньому, я вірю, учні нашої школи стануть справжніми людьми.







7.    Зачитування проекту рішення педради.

Проект Рішення педагогічної ради

1. Адміністрації НВК: вивчити й узагальнити стан формування позитивних мотивів навчальної діяльності учнів 1—11-х класів і заслухати на нараді в присутності директора.

2. Членам методичної ради: розробити рекомендації щодо впровадження методів мотивації навчальної діяльності школярів.

3. Керівникам НМЦ: обговорити зазначені вище рекомендації на засіданнях НМЦ.

4. Учителям-предметникам: урахувати рекомендації щодо впровадження емоційних, пізнавальних, вольових та соціальних методів мотивації під час проведення навчальних занять.

Питання про етапи впровадження цього рішення в практичну діяльність школи заслухати на педагогічній раді.






























Виступ заступника з навчально – виховної роботи Копачової Н.О.

Навчальна діяльність учнів – це основна форма активності учня, спрямована на зміну самого себе як суб’єкта навчання. На уроці учень повинен бути настроєний на ефективний процес пізнання, мати в цьому особисту зацікавленість, розуміти, що й навіщо він виконуватиме. Без виникнення цих мотивів навчання, без мотивації навчальної діяльності пізнання не може принести позитивний результат.
        Під час відвідування уроків вчителів школи спостерігалися такі шляхи формування мотивації на уроці:
1.              Мотивація навчальної діяльності шляхом бесіди (залучається суб’єктивний досвід учнів, наводяться цікаві приклади, парадоксальні ситуації, вказується на практичне значення теми) –
Математика в 3 класі (вчитель Лопуга О.О.), тема «Знаходження невідомого дільника» - де знадобляться знання? Ремонт,магазин…
фізика 10 клас «Вільне падіння тіл. Прискорення вільного падіння» (Остапко О.В.) вчитель розпочав урок з дискусії: «Чи доводилось вам спостерігати падіння тіла?», потім провів дослід падіння пір’я та каменя і перейшов до вивчення основного матеріалу. Основи здоровя 5 клас (Богдан М.Ю.)урок – тренінг «Трикутник вогню» вчитель почав з питання «Що ви хочете почути про вогонь?», «Яку користь і яку шкоду приносить вогонь».
2.              Мотивація навчальної діяльності шляхом використання технології «Мозкова атака». Світова література 5 клас (Палій В.М.) урок «Художні особливості поеми. Рима. Ритм.» «Чим художній твір відрізняється від інших творів».
3.              Мотивація навчальної діяльності шляхом виготовлення саморобних посібників. Математика 5 клас (Шевченко Л.М.) діти виготовляли прямокутники, куби.
4.              Мотивація навчальної діяльності шляхом використання творчих завдань. Українська література (Криворотенко О.Г., Палій В.М.), Російська мова 5 клас (Копачова Н.О.) «Разделительные ъ и ь» діти писали фантастичне оповідання «Що станеться, якщо зникнуть ъ та ь?»
5.              Мотивація навчальної діяльності шляхом свідомої постановки завищених завдань. Урок географії у 6 класі (вчитель Остапко о.В.) «Літосферні плити», де вчитель спрямував дітей на вивчення теми, яка надзвичайно цікава,але водночас важко піддається вивченню, що стимулює учня довести протилежність
6.              Мотивація навчальної діяльності шляхом створення ситуації успіху ( практично всі вчителі школи).
7.              Мотивація навчальної діяльності на основі діяльнісного підходу до навчання. Фізика 11 клас (Остапко О.В.) «Електродинаміка, електричне поле та струм» - виконання роботи у вигляді опорного конспекту. Світова література 10. 11 класи (Копачова Н.О.) використовується презентація (робота учнів з Інтернетом)
8.              Мотивація навчальної діяльності в процесі пізнавальних ігор та ігрових ситуацій. Англійська мова 5 клас (Гамбарян Л.А.) «Школа в Англії та в Україні», трудове навчання 1 клас (Маменко І.В.).
Урок трудового навчання в 1 класі (вчитель Маменко І.В.) з теми «Творчий проект «Ялинка», де вчитель спрямував учнів на гру «Я – ялинка, мені радісно… мені сумно…»
9.              Мотивація навчальної діяльності шляхом   поетичного вступу Урок трудового навчання в 1 класі (вчитель Маменко І.В.) з теми «Творчий проект «Ялинка», де вчитель зачитала поезію про ялинку.

Однак, в ході відвіданих уроків виявлено,що часто вчителі нехтують етапом мотивації, пояснюючи це
-        Віковими особливостями учнів (урок математики у 2 класі, вчитель Федорянко В.І.);
-        Економією  часу на уроці ( урок хімії у 9 класі «Розв’язування термохімічних рівнянь», вчитель Богдан М.Ю.); урок англійської мови у 7 класі «Активний і пасивний стан»,вчитель Гамбарян Л.А.)  та ін..





























Додаток 1

Завдання: скласти мотивацію вступного уроку з англійської мови (6-й кл.).

Тема. Представлення. Розповідь про себе.


_____________________________________________________________


Завдання: скласти мотивацію вступного уроку з математики (6-й кл.).

Тема. Повторення навчального матеріалу за попередні класи.


_________________________________________________________________


Завдання: скласти мотивацію вступного уроку з фізкультури (8-й кл.).

Тема. Правила загальної гігієни та санітарії. Шкідливість паління.



________________________________________________________________


Завдання: скласти мотивацію вступного уроку зі всесвітньої історії (9-й кл.).

Тема. Вступ.


_________________________________________________________________


Завдання: скласти мотивацію вступного уроку з хімії (9-й кл.).

Тема. Правила поведінки у хімічному кабінеті. Правила ТБ у кабінеті хімії.


_________________________________________________________________


Завдання: скласти мотивацію вступного уроку із світової літератури (10-й кл.).

Тема. Реалізм XIX ст. Загальна характеристика розвитку культури.

Додаток 2. Пам’ятка
«З чого починається ефективний урок»

• На помилках вчаться. Діти не повинні боятися припуститися помилки.

• Давайте дітям максимально виявити свою ініціативу, самостійно думати...

• Творче ставлення до роботи й навчання — запорука ефективного уроку.

• Не у всіх дітей вистачає терпіння та наполегливості поступово переходити від простого до складного. Не давайте учням зневіритись у своїх силах.

• Якщо ваш голос виказує роздратування, розчарування та зневіру, діти запам’ятають саме ці емоції, а не мудрість, яку ви намагалися до них донести.

• Кожен учень по-своєму сприймає матеріал. Зважайте на це.

• Найкращий діалог, коли діти відгукуються не на слова, а на думки.

• Добрій пам’яті передує пильна увага.

• Думки учня набагато продуктивніші за думки вчителя.

• Чогось навчитися можна тільки практикою.

• Повторювати вивчений матеріал потрібно з інтервалами.  

• Створюйте проблемні ситуації на уроках. Вибір -  мислення.

• Якщо дитина дивується — вона починає мислити. Ідеї —-   творча уява.

• Зацікавленість — найдужча мотивація до навчання.

• Учіть дітей робити нотатки.

• Запам’ятовування матеріалу часто-густо залежить від його викладу.  

• Є два основні мотиви, які формують поведінку людини: отримати винагороду й уникнути покарання. Застосовуйте ці мотиви на уроках.

• Якщо вчитель стоїть, він більше привертає до себе увагу дітей.

• Плануйте дискусії, диспути на уроці. Це посилює увагу дітей.

• Учитель не повинен говорити без упину. Діти не встигають за думками.

• Про те, наскільки цікавим є зміст уроку, робіть висновок не зі свого погляду, а з погляду учнів. Особливо ретельно готуйте початок уроку. Часто саме від нього залежить успіх усього заняття.
Додаток 3. Поради дітям

1. Визнач для себе значення певного матеріалу.

Значення певного матеріалу стане тобі зрозумілим, якщо подумаєш, якої мети хочеш досягти, що можеш робити з цим і чи використаєш ти це для себе в майбутньому.

2. Визнач чітко свою мету і не відступай від неї!

Я вірю: ти впораєшся!

Якщо ти чітко знаєш, чого хочеш, бажання вчитися буде залишатися в тобі завжди. Крім цього, ти відчуєш, що бажання досягти ще більшого в тобі зростає.

3. Поділи свою велику мету на менші частинки.

Їх легше досягти. Коли ти успішно досягнеш маленької мети, у тобі прокинеться бажання досягти наступної. Адже ти це можеш! Так ти швидше прийдеш до своєї великої мети.

• Радій, коли тобі вдасться домогтися маленького успіху!

• Не засмучуйся, якщо з першого разу не вдасться. Спробуй іще раз!

• Знай: ти це можеш! Я вірю в тебе!

4. Спробуй знайти якомога більше причин, через які тобі потрібно досягти цієї мети.

Ці причини допоможуть тобі тримати курс на здійснення всього, чого ти хочеш!

5. Знай: бажання має виходити від тебе самого!

Але якщо ти хочеш учитися, щоб сподобатися вчителю, батькам або довести друзям, чого ти вартий, то використовуй додатково і це, щоб досягти своєї мети!

6. Не бійся просити допомоги!

Знай, що тільки коли ти справді переконаний у правильності своїх дій, тоді досягнеш мети!

Питай, якщо в чомусь маєш сумніви!

Успіху тобі!


Додаток 4
Анкета для вчителів

1. Назвіть найвдаліші методи і прийоми створення позитивного настрою в учнів на уроці.

2. Які методи і прийоми мотивації навчальної діяльності ви вважаєте найоптимальнішими?

3. Яким із них ви віддаєте перевагу в своїй роботі?

4. Як саме під час підготовки до уроку, обираючи методи та прийоми мотивації, ви враховуєте:
• специфіку класу;
• індивідуальні можливості учнів;
• умови роботи на уроці.

5. Чи склали ви власну систему методів мотивації навчальної діяльності?

6. Чи вдається вам виробити в учнів раціональні способи розумової праці й навичок самоорганізації; якщо так, то якими методами і засобами?

7. Чи часто ви створюєте такі умови на уроці, коли в учня активно формуються елементи «само» (самоконтролю, самоаналізу, самооцінювання)?

8. Який стиль спілкування з учнями на уроці для вас є пріоритетним:
• авторитарний;
• демократичний;
• ліберальний.

9. Який характер навчальної діяльності у вас переважає:
• репродуктивний;
• конструктивний;
• творчий.

10. Яких уроків у вас більше:
• що досягли поставленої мети;
• частково досягли мети;
• не досягли мети.

11. Чи складно вам обирати методи та прийоми мотивації навчальної діяльності? Чи потребуєте ви допомоги й якої саме?








Додаток 5

Анкета для учнів

1. Який навчальний предмет вам подобається найбільше?
2. Який предмет ви найнаполегливіше вчите?
3. Причина цього?
4. Яку мету ставите перед собою, вивчаючи певний предмет?
5. Чи мотивує вчитель вас до навчання?
6. Назвіть найвдаліші методи і прийоми створення вчителем позитивного настрою учнів на уроці.
7. Чи часто вчителі створюють на уроці умови, за яких у вас активно формуються елементи «само-» (самоконтролю, самоаналізу, самооцінювання)?
8. Який стиль спілкування учителя з учнями на уроці вам найбільше подобається:
• авторитарний;
• демократичний;
• ліберальний.

9. Ваші пропозиції щодо цікавішого проведення уроків.